Причерноморье

Печери Одеси

У 70-90 pp. спелеологи виявили під Одесою понад десяток печер, найбільша з яких має довжину понад кілометр. Їхнє походження багато в чому залишається загадкою.

   Загадка полягає в тому, що в них було знайдено велике скупчення кісток тварин. Це своєрідне поховання кісток було знайдено випадково. Сталося це у 1928 році, коли спелеологи обстежили підземні лабіринти катакомб, розташованих під Одесою, які з'явилися в результаті діяльності людини після видобутку каменю-черепашника у старій частині міста (район Молдаванки). Першовідкривачем цього могильника був молодий та енергійний чекіст Т.Г.Грицай, який надалі протягом кількох десятиліть настільки захопився таємницею печер, що став керівником розкопок у печерах. Він доставив тоді зразки кісток відомим вченим. Серед кісток, виявлених у печерах, окрім кісток хижаків, були ще кістки та зуби молодих овернських мастодонтів, верблюдів, пищух, газелі, борсука, сліпця, зайців, хом'яка, полевок, мишей, страуса, птиці,

   Вивчаючи ці знахідки, вчені дійшли висновку: верблюд і страус досить виразно визначають напівпустельний характер місцевості, що простирається над печерами, з континентальним кліматом. Однак, є і форми, пов'язані з лісовою та чагарниковою рослинністю вологих місць, про що свідчать знайдені залишки куниць, бобрів та борсуків. Очевидно, у пліоценовій напівпустелі існували лісові та чагарникові порослі на берегах водойм. Відсутність коней вказує на відсутність пасовищ із соковитою травою. Відсутність носорогів і жираф свідчить про те, що місцевість суттєво відрізнялася від сучасних саван Африки та від західноєвропейських саван того ж пліоценового часу, населених кіньми, слонами, носорогами, гіпопотамами, овернськими та іншими мастодонтами...» (Третьяков Д. До. фауна одеських катакомб., 1941).

Але в печерах були також знайдені і кістки з ознаками обробки, що, швидше за все, служило інструментом, який застосовувався для скоблення, різання тощо. За палеонтологічними та геологічними даними знахідки в печерах свідчать про період значно старшого часу існування не тільки синантропа, а й пітекантропа. Такі знаряддя були виявлені в результаті ревізії більшості монографічних колекцій з карстових печер Одеси, що знаходяться в експозиціях Палеонтологічного музею. Сьогодні музей належить до 10 кращих музеїв світу і налічує більш ніж 40 тисяч експонатів. До знарядь, на переконання одеських учених, можна віднести понад 70 зразків з колекції музею знайдені в печерах. Ці ж експонати є свідченнями культури «кістяної доби», виявленої в печерному алювії карстів Одеси.

Унікальність печер ще й у тому, що умови консервації кісткових залишків стародавніх мешканців у червонобурих глинах печерного алювію регіону нинішньої Одеси дозволили зберегти те, що не вдалося зберегти процесами вивітрювання на денній поверхні в одновікових утвореннях. Як виявилося, кістки тварин, що потрапили в грунт, безслідно руйнуються, а занесені в печери і включені в ту ж червонобуру глину - чудово консервуються. Вивчаючи цей процес більш детально вчені дійшли висновку, що в глибині вапняку, в печерах глина просочувалася водою, що просочилася крізь вапняк і збагачена розчиненими кальцієвими солями. Така вода мінералізувала не лише кістки, а й копроліти (викопні екскременти). Однак, в умовах постійного потоку води, що проникає через вертикальні або балки, що йшли зі схилу, горизонтальні канали, скелети звірів, що гинули у печерах, розпадалися на частини. Археологам, щоправда, вдалося в невеликій кількості, знайти більш менш повні скелети. На думку вчених такі знахідки можна пояснити тільки при припущенні, що потоки води були не регулярними і занесені разом з глиною трупи тварин встигали висохнути і стати одним монолітним цілим, яке вже складно було розмити і рознести скелет по кісточках.

   У карстових печерах м.Одеси засновано унікальний єдиний у Європі підземний палеонтологічний заповідник.

   Якщо Вас тягне незвідане та бажаєте дізнатися більше про культуру «кісткового віку» і не тільки, запрошуємо відвідати палеонтологічний музей Одеси, що знаходиться по вул.Дворянська, 2, Одеський державний університет ім.І.І.Мечнікова, тел. 20-68-42.